Український НАК "Нафтогаз" допустили до процесу сертифікації "Північного потоку-2". Цей факт, як заявляють у держкомпанії, збільшить шанси зупинити "кремлівський газопровід". Чи дійсно це так From-UA.com вирішив запитати у співзасновника Фонду енергетичних стратегій Юрія Корольчука.

— Якщо вони вважають, що мають достатньо аргументів, мають підстави для того, щоб впливати і змінити ставлення Німеччини, то ж нехай спробують. Так, наші інтереси є, але це зовсім інший проект. Енергетична безпека Європи — це загальні слова. Тобто вони нічого конкретного не несуть. Тобто ми кажемо, що “Газпром” побудував цей газопровід,і що це шкодить енергетичній безпеці, і зашкодить транзиту через Україну. Так кого це цікавить? Тому мені важко зрозуміти, які вони аргументи наведуть.

Вони намагаються зараз докласти, що, мовляв, це порушення Третього енергопакету, треба розділити компанію, яка є власником труби, яка ж власником ресурсу, тобто газу самого. Газопровід в нейтральних водах. Тобто ж механізми для того, щоб обійти.

До процесу сертифікації допускають як слухача. Хочете посидіти? Посидьте, послухайте. Вони їх хочуть також використати для чого? Це такий примітивний піар. Тобто потрапити туди, із середини спробувати отримати там інформацію, подавати її вже в своєму ключі, який необхідний для децентралізації “Північного потоку-2”. Я інакше це не можу назвати. Ніхто не буде займатися питанням української ГТС дійсно, думати про те, хто буде постачати газ через неї, хто буде купувати цей газ, тобто на іншому кінці труби. Ми говоримо про українську ГТС, проте, що “Газпром” повинен продовжити транзитний контракт, треба укласти його раніше.

Можна вже зараз сідати, вести переговори з “Газпромом". І уявімо собі в 2022 році взяти і укласти новий контракт, наприклад, на 10 років до 2032 року. Не до 2024, а до 2032 року це можна, це нормально, я таке тільки вітаю. Але питання: а з чим ми туди прийдемо? Як ми можемо сказати “Газпрому”, що він повинен прокачати через нас 65 млрд, чи 80? Тут проблема в іншому, що ми завжди будемо транзитною країною і залишаємося. Ми не впливаємо на споживача і тим більше на постачальника. По великому рахунку, все визначає сьогодні навіть не споживач, а постачальник.