Український юрист-міжнародник Геннадій Друзенко вважає, що у питанні КСУ неправі всі: не праві судді, не правий президент і не правий парламент. Про це юрист розповів в ексклюзивному інтерв’ю інтернет-виданню Новости Украины — From-UA.

За словами правозахисника, на жаль, всі три віхи влади, всі три інституції продемонстрували глибоке нерозуміння самої сутності конституціоналізму, який передбачає дію в межах наданих Конституцією повноважень і взаємодію між органами, коли кожен виконує свою функцію. А президент повівся загалом, як справжній революціонер. Він вирішив, що якщо болить голова, то треба гільйотину.

Юрист зауважує, що Зеленський, не відкриваючи Конституції, яка чітко передбачає порядок призначення та звільнення суддів з посади, пропонує їх просто розігнати, як той матрос Железняк установчі збори, і не виконувати рішення КСУ. Знову ж таки абсолютний інфантилізм, абсолютне нерозуміння, як працює конституційна демократія.

Ну а парламент, за словами експерта, взагалі вийшов дуже многоголосий. Парламент від французького слова «парле» – розмовляти, теревенити. І люди почули лише «давайте скасуємо рішення КСУ, давайте його не будемо виконувати, давайте приймемо норми, які він скасував», а консолідованої думки депутатів ми досі не маємо.

Геннадій Друзенко радить почитати два висновки Венеційської комісії, які оприлюднені 9 і 10 грудня, де було по поличках розкладено, що наші бешкетники при владі наробили не так і як вийти із цієї кризи, в яку вони занурили країну.

Але, за словами юриста, наші політики розтягли ці поради на вигідні їм цитати, і всі ними прикриваються. Ці українські студенти настільки безнадійні, що навіть коли їм професор розповів відповіді, не змогли їх зрозуміти, підкреслив публіцист.

Наш співрозмовник нагадує часи Великої депресії в США, коли був Гувер – страшенно непопулярний президент, безліч людей лишилося без роботи, банки банкрутували. А прийшов до влади Рузвельт і з першого дня почав радикальні реформи. Юрист підкреслює, що тоді за перші 100 днів він зробив більше, ніж всі наші президенти разом взяті за часів незалежності. Його переобирали чотири(!) рази. Тож нам бракує людей, масштаб особистості яких був би співмірний з масштабом викликів. Ми ж робимо як не революцію на Майдані, так революцію на виборчих дільницях. А в результаті, замість революції маємо зміну чергових бенефіціарів або вигодонабувачів системи. Замість зміни системи змінюємо тих, на кого вона працює.

«В наступному році ми будемо відзначати 30 років незалежності, то напевне, варто було б вже переглянути всю нашу історію і ухвалити нову Конституцію, як новий колективний договір про нові обставини життя, які радикально змінилися з 1996 року», — резюмував наш співрозмовник юрист Геннадій Друзенко.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here